Козача Могила

Ти віриш що досі триває бій
Що кров'ю полита сира земля
Навіки спинився час коли ти впав з коня
Ти мабуть не бачив і не відчув
Мить коли вічним сном заснув
Востаннє побачивши ці вільні небеса

Крізь сни та крізь мрії пройде твоя душа
По росі промайне сльоза
Твої сини та онуки триматимуть в серцях
Подвиг твій він і вкаже шлях

Ти віриш та в серці вже щось не так:
Не тішить ні поле ані байрак
На дотик немає сил і встати вже ніяк
Земля - то для тебе ярмо і гніт
Бо вільне життя - то стрімкий політ
Як вірити можна в попіл коли так сяє Світ?

Крізь сни та крізь мрії пройде твоя душа
Честь твоя збереже наш край
Твої сини та онуки почують у серцях
Голос твій він і вкаже шлях

Навпростець до своїх
Споконвічних доріг
Де вогнем гартувалося серце
Будь таким як ти є

І не зраджуй себе!
Вирушай:
Б'є життя через край!
Вирушай! Вирушай!

Козача могила - то біль степів
Колиска бентежних нестримних снів
Їй ніч свої сльози ллє та молиться трава
Шуліка кружляє над нею зве:
"Прийди і зі степом з'єднай себе!
Стану в пригоді сину як не забув мене"

Навпростець до своїх
Споконвічних доріг
Де вогнем гартувалося серце
Будь таким як ти є
І не зраджуй себе!
Вирушай:
Б'є життя через край!
Вирушай:
Б'є життя через край!

Ти віриш що досі триває бій
Що кров'ю полита сира земля
Навіки спинився час
коли ти впав з коня
коли ти впав з коня