Скрегіт мечів, почуєм не раз!

Криваве небо, мертві гаї
То нам принесли дари
З'валтовані жінки, занедбаний край
То є - всім обіцяний рай!
Два тисячоліття нас 'валтують
Дві тисячі років над нами панують
Замість Богів Рідних
Дали свору - хворих психічно
Там, де колись Сварога чур стояв
Ворожий знак став
Де храм Святовита - світом сяяв
Тепер "спаситель" шинок наваяв
Де терем князя був
Стоїть клітка холуїв
Колись, у краї цім - жили вої незборені
Тепер залишились паскудні холуї
І вважають - юди...
Що скрутили арію руки
Меч що відібрали, занапастили дім
Що тепер ми всі по однім
Та сталось - не так, як гадалось
Не всі продались
Вмієм і меч і сокиру в руці тримати
Та ними ворожі голови відрубати
Ще зів'ється над ненькою - Україною
Стяг величний, з перемоги - руною
Маємо гідність честь є вибраний шлях
Скрегіт мечів - ми почуєм не раз!