Blood

Гомоніла Україна
Довго гомоніла
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла
Текла, текла та й висохла
Степи зеленіють
Діди лежать, а над ними
Могили синіють
Та що з того, що високі?
Ніхто їх не знає
Ніхто щиро не заплаче
Ніхто не згадає
Тілько вітер тихесенько
Повіє над ними
Тілько роси ранесенько
Сльозами дрібними
їх умиють. Зійде сонце
Осушить, пригріє
А унуки? їм байдуже
Панам жито сіють
Багато їх, а хто скаже
Де Гонти могила
Мученика праведного
Де похоронили?
Де Залізняк, душа щира
Де одпочиває?
Тяжко! важко! Кат панує
А їх не згадають.
...
Гомоніла Україна
Довго гомоніла
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла
І день, і ніч гвалт, гармати
Земля стогне, гнеться
Сумно, страшно, а згадаєш
Серце усміхнеться.

[English translation:]

Ukraine noised, noised long
Long, long the blood flowed, blushed steppes
Flowed, flowed and dried. Steppes green
Grandfathers lay. And above them the graves become blue
But what is a worth of their height? Nobody knows them
Nobody sincerely will begin to cry, nobody will remember them
Only the wind will blow over them quietly
Only the dews will wash them early
The Sun will rise, will drain, will warm
But what about grandsons? They don't care, they sow wheat for masters
There are a lot of them, but who will tell, where is Gonta's grave?
Where was buried this righteous martyr?
Where is Zaliznyak, sincere soul? Where does he rest?
It is hard! It is hard! Executioner rules
And they will not be remembered
Ukraine noised, noised long
Long, long the blood flowed, blushed steppes
At day and at the night there are cries, cannons
The earth is groaning, is bending. It is sad, scary
But when you will remember it – the heart will smile.