Eternal Sun

Все йде, все минає — і краю немає
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає
Живе... умирає... одно зацвіло
А друге зав'яло, навіки зав'яло
І листя пожовкле вітри рознесли
А сонечко встане, як перше вставало
І зорі червоні, як перше плили
Попливуть і потім, і ти, білолиций
По синьому небу вийдеш погулять
Вийдеш подивиться в жолобок, криницю
І в море безкрає, і будеш сіять
Як над Вавілоном, над його садами
І над тим, що буде з нашими синами
Як небо блакитне нема йому краю
Так душі почину і краю немає.

[English translation:]

Everything moves, everything passes and there is no end
Where it has gone? Whence it has come?
Neither the fool, nor a wise man knows nothing
Lives... Dies... One has blossomed
And another has wilted, has wilted forever
And winds have scattered yellowed leaves
And the sun will rise, as rose for the first time
And the red stars, as floated for the first time
Will float then too. And you, white-faced
Will go out for a walk on the dark-blue sky
Will go out to look into the gutter, into the well
Into the endless sea, and will shine
As you shone over Babylon, over its gardens
And over those, what will be with our sons
There is no end as blue sky
So there is no beginning and end of the soul.