The Day Will Come

З румовищ і вогню свій скарб найбільший правди
Озлобленим богам не відданий на мсту
Від вогнища свого відходячи, забрав ти
З собою і несеш крізь стужу і сльоту.

Позаду посвисти, чиїсь охриплі крики
Чужі слова в устах, розчавлені серця
І зловорожий гнів – такий, як твій, великий
Що стрінеться з твоїм, зчепившись, до кінця.

Та крізь туман і дим, щораз певніше, ближче
Зривається, встає, – о добре бачиш ти!
Під катаклізмом днів: під чорним бойовищем
Високе полум'я єдиної мети.

І ждеш страшних ночей, глухих ударів криці
Твердих, як серця стук, – ти їх так довго ждав!
Аж простір перетнуть тридзьобі блискавиці
І гнівний рев стихій, і альказари слав.

[English translation:]

From the ruins and fire your greatest treasure the truth
That was not given to the vengeance of angry gods
You, leaving your fire-place, took it
And now you are carrying it through the cold and slush.

Behind there are whistles, somebody's hoarse cries
Foreign words in the mouth, crushed hearts
And the evil-enemy's anger - such as yours, big
That will meet with yours and grapple till the end.

And through the fog and smoke, each time more confidently, closer
Tears off, gets up - you see it good!
Under the cataclysm of days: under the black slaughter
High flame of the common goal.

And you are waiting for the terrible nights, thuds of steel
Hard as heart sound you waited for them so long!
Even the space will cross three-beaked lightnings
And the angry roar of the elements, and the glories of Alcazar.