Totem

Коли лише з'явилася земля
й тіла людські,ще душ своїх не мали
усі ліси,долини і поля
різноманітні Духи заселяли.

Вони могли вселятися в усе
бо браму в Наву,ще не закривали
та їх усіх один чабан пасе
Володар мертвих що Велесом назвали.

З покон віків чатує між світами
в лісах дрімучих трон його стоїть
і він завжди опікується нами
його ми чуєм, велично мовчить.

Його рогата,велетенська постать
у волохатій шкурі на плечах
Ввійшла у память і стала нам Тотемом
його шанують в долинах і горах.

Там де сонце в Полонині
знов шукає свою тінь
де ховалися смереки
там чекає тільки Він
Небо схилить свої очі
ти почуєш їхній звук
і коли приходить Велес
завмирає серця стук.

Слов'янський Рід,то Велесові внуки
І Велес Бог мольфарів й чаклунів
його ми кличем,як берем бубен в руки
в ночі на капищі серед малих вогнів.

Рогатий Бог,відомий всьому світу
і всюди носить різні імена
для всіх по різному він суть свою покаже
Його Тотемом взяли наші племена.

Там де сонце в Полонині
знов шукає свою тінь
де ховалися смереки
там чекає тільки Він
Небо схилить свої очі
ти почуєш їхній звук
і коли приходить Велес
завмирає серця стук.